Аган

Лесемы относящиеся к этому населённому пункту

Слово Транскрипция Часть речи Язык Описание
ТƏПТА tәpta гл.
Имиӽән вотԓәӽ тоӽинә воњтьтьа мәнӽән, ӄөть пә әнтә тәпӽән Женщины в незнакомом месте пошли ягоды собирать и чуть не заблудились.
ТƏРƏМТА tәrәmta гл.
Ит йөм-анҷәӽ тыԓәс пә mә тәрмәԓ. Вот уже и август закончился.
ТƏӼНАМ-ТОӼНАМ tǝӽnam-tоӽnam нар.
Панә йăӈӄиԓәӽ, ноӽәр анытаӽә ɵс нӱрәӽтәӽ. Туда-сюда походил, опять побежал шишки собирать. С. 11. Тем тьорәс уԓты әй рытәӈ ӄө йӑӈӄиԓәԓ, тәӽпинам-тӑӽпинам мәнәԓ. По морю плавает один лодочник, туда-сюда переправляется. с. 9 сказки с.х.
ТАВƏРТА tawǝrta гл.
Њатьәликкә әй кӧтәԓнат өвпи пунҷәӽ, әй кӧтәԓнат өвпи тӑвәртәӽ. Осторожно одной рукой дверь отворяет, другой рукой затворяет. с. 26 сказки с.х.
ТАС-ВĂӼ tas-wăӽ сущ.
Мӱв арәт тас-вӑӽ ө̆йаӽтәԓәм, ѣу аритат нӱӈат мәԓәм Сколько я богатства, денег добуду, все тебе отдам
ТАСƏӇ tasǝŋ прил.
Тасәӈ Пэтәр вӑԓәԓ, тасәӈ ѣө̆рас ӄө, тасәӈ Пэтәр Богатый Пётр, зажиточный купец, богатый Пётр
ТАԒƏКСƏТА tałәksәta гл.
Ребёнок вслед за матерью еле плетётся Њэврэм аӈкиԓ пыри сӓраӈ таԓәксәԓ; Уставшие люди еле плетутся Мӓтәм йоӽ сӓраӈ таԓәксәԓәт; Лошадь с санями еле плетётся Ԓӑв ӑвәԓнат сӓраӈ таԓәксәԓ.
ТОРƏӼԒƏТА torәӽλәta гл.
Щенок замёрзнув, дрожит Амп мөӄ потмин, торәӽԓәԓ; У телёнка ноги дрожат Мäс муӄәли кӱрӽәԓ торәӽԓәԓӽән
ТОӃƏНТА toӄәnta сущ.
Кӱр кәҷә, ӑԓәмәта ԓө̆в вäԓәм туӄән Нога болит, словно костный мозг разорвало.
ТОӼПИ КИРƏӼТƏТА toӽpi kirǝӽtәta гл.
Њырӽән тоӽпи кирәӽтыӽән, сорәԓтәта. Кисы вывернули наизнанку, чтобы высушить.
ТӰВƏТ tüwәt сущ.
Мәӈат тӱвәтат мәйа Давай нам огня.
ТӰВƏТАТ ПĂНТА tüwәtat pănta гл.
Сухую траву подожгли Сорәм пөм тӱвәтат пӑны; Дрова снизу поджигают Йуӽәт ыԓ пӓләки тӱвәтат пӑнԓат;
ТУЛАСԒƏТА tulasłәta гл.
Дети на уроке баловаться стали Њэврэмәт урокнә туласԓәта йәӽәт; Двое детей балуются, бегают Кат њэврэмӽән туласԓәԓӽән, ӄөвәтԓәԓӽән.
ТУР ӃЫЊ tur kiń сущ.
Ма тур ӄыњэм йəмӽə йəӽ. У меня прошла ангина.
ТЎԒƏКСƏӼ tüłǝksǝӽ гл.
Сорӽа тӱԓəксəӽ. Быстро наступила зима.
ТӰԒӼИНТƏӼ tüłӽintǝӽ гл.
Тӱԓинтəӽ. Наступила зима.
ТӰԒӼИНТА tüλӽinta гл.
Ԓӱв ӄө̆ты йәԓ, ԓӱв атыԓ тенә пә тӱԓӽинтәӽ Ну что теперь сделаешь, остался зимовать один.
ТЫВТА tĭwta гл.
Вновь образовавшийся кусочек бора Йәԓәпӽә тывәм йоӽәм пул; Посреди озера земля образовалась Ԓор йӓәннә мәӽ тыв; Из-за чего-то образовалась ямина Әй мәта пәтан вәслиӈки тыв.
ТЫНԒƏӼ tinłǝӽ прил.
Пырәс йоӽ тынԓәӽ музея тө̆тәӽԓат Пожилых людей бесплатно в музей возили; Катернә йоӽ пäста туԓат На катере людей быстро везут; Ики сорәм пөмәт ԓӑв ӑвәԓнат туԓәԓ Мужчина сухую траву на лошадиных санях везёт.
ТЫТАМ tĭtam сущ.
Йа-а, мәтапи тытам, мәта тытэм вӓрԓи? Что за уловку, что за хитрость выдумать? с. 46 сказки с. х.
ТЫӼƏԒ tĭӽәł сущ.
Төппә ԓитө̆т љитьатәтә тьӑрэм ԓәӽәп ԓаӈкит, воԓәӄ пунәп ворпәт панә йӓҷпаӈ пө̆ҷәп ай кӱтькәрәт ноӽрәты кар йө̆пәԓԓәт панә ноӽәр сӓмәт ԓыԓӽә тӑйтә өмпинам, тыӽԓәтнам аԓԓәт.Только запасливые рыжехвостые белки, серые птицы ронжи да маленькие зверьки бурундуки с полосатыми спинками лущат шишки и таскают кедровые орехи в гнёзда и потайные норки.
ТЫԒƏС tĭłәs сущ.
Тэм ӄӑтәԓ йәԓәп тыԓәс уԓәӈтәӽ Сегодня новый месяц наступил.
ТЬĂРƏӼԒƏТА ťărәxłǝta гл.
В тёмном месте кто-то вскрикнул Пәтәӽԓэм тоӽинә әй мәтԓи тьăрэкинт; Когда я порезала ножом палец, то вскрикнула Кӧәӽнат ԓуйәм йäркәмтәтамнә, тьăрэкинтәм.
ТЬОЛƏӼԒƏТА ťolәӽłәta гл.
Дно котла блестит Пут пәтә тьолаӽԓәԓ; Между деревьями луч солнца блеснул Йуӽәт кӱтнә ӄӑтәԓ кӧт тьолэкинт; Когда-то эти ложки блестели Әй ԓатнә nә пәњәт тьолаӽԓәт.
ТЬОРƏС ťorәs сущ.
Тьорәснә әйнам йәӈка мәнытәӽ Все вы в море утонете