Корлики
Лесемы относящиеся к этому населённому пункту
| Слово | Транскрипция | Часть речи | Язык | Описание |
|---|---|---|---|---|
| КИРИВÄЛИ | kirǐvӓli | сущ. |
Пәӄы, йӓркӓ, тӫӽтӫӈ киривӓли ‒ тим йәӈӄатотәт. Кукла, мяч, пароходик ‒ это игрушки.
|
|
| КИРИВƏ̈Ӈ | kiriwӛŋ | прил. |
Киривӛӈ ӄу С моторной (лодкой) мужчина
|
|
| КИРЬТÄ | kirtӓ | гл. |
Сапык кирьтӓ. Одевать сапоги.
|
|
| КИТИНЛƏ̈В / КИТ ИНЛƏ̈В | kitinlӛv kӧčӛχ | сущ. |
Соӽән вертӓмӛнӓ китинлӛв кӧҷӛӽнӓ төнтәӽ лэр ӧӽӛлӛмӛн. Когда изготавливаем берестяную посуду для рыбы, ножницами режем полоски бересты.
|
|
| КИТТÄ | kittӓ | гл. |
Я отцу отправил облас. Мӓ əпыма рыт китсəм.
|
|
| КИҶÄКИ | kičӓki | сущ. |
Киҷӓки велси. Утку лутка (утку с острым клювом) добыли.
|
|
| КӦЙКƏ̈ТÄ | kӧjkӛtӓ | гл. |
Лӫк / ԓӫк кӧйкӛвӛл. Глухарь начал токовать.
|
|
| КӦЙТÄ | kӧjtӓ | гл. |
Лӫк / ԓӫк кӧйвӛл. Глухарь токует.
|
|
| КӦЙӇИ ПУЛЫТƏ ӃУ / КӦЙӇИ ПУԒЫТƏ ӃУ | kӧjŋǐ pulǐtә k͔u | сущ. |
Кӧйӈи пулытә ӄу мӛн. Пролетела стрекоза.
кӧйӈи пулытә ӄу / пуԓытә ӄу стрекоза
|
|
| КӦККƏ̈Ӈ | kӧkkӛn | прил. |
Қыснә кӧккӛӊ ӆоӽәт. На Қысу каменистые берега.
|
|
| КӦЛ | kӧl | сущ. |
Кӧлнӓ йӫсӛм, ‒ ӓйӛлтӓли тыӽтəс. Со словом пришла, — негромко сказала. Кӧлӛллӛ Cлово его/её . Лӫӽ тим том пырытə кӧлӛллӛ ӄолəнтəмын тюмынт нәмəс кӓссӛм, ӄунə мӓнтитӛ йӫмӛ рəӽам яӽлоӽ төӈəмты. Лӫӽ тим том пырытə кӧлӛллӛ ӄолəнтəмын тюмынт нәмəс кӓссӛм, ӄунə мӓнтитӛ йӫмӛ рəӽам яӽлоӽ төӈəмты. Иногда, анализируя его вопросы и расспросы (букв.: слушая его эти те слова, (которые он) спрашивает, прихожу к выводу (букв.: к мысли), что брат мой, оказывается, лучше меня знает родственников (наших) и знакомых. Тю кӧлӧӽ Люська чӛкӛ ньӛлӄәс. От этого сообщения Люська очень обрадовалась. Прасина М.А.
кӧлӧӽ От этого сообщения
Мӓ ӓтӛм кӧԓ ӄолӽасәм. Я плохую весть услышал.
|
|
| КӦЛƏ̈Ӽ | kӧḷӛχ | сущ. |
Пунәӈ кӧԓӛӽ тәяләм. У меня есть теплая меховая шуба.
Сӱккӛӊ кӧлӛӽ. Красивая малица.
|
|
| КӦЛЛƏ̈Ӽ ПИТТÄ | kollӛχ pittӓ | гл. |
Люська пӓни ӓйлӛӽ ‒ кӧллӛӽ питӛс. А Люська ещё маленькая ‒ замолчала.
|
|
| КӦМƏ̈ЛТӦӼ | kӧmӛltӧꭓ | нар. |
Кӧмӛлтӧӽ ыҷнӛвӛсӓ йуӽ ԓывтәт кӧрӛӽвӛԓт. Снаружи на окно падают листья.
|
|
| КӦМƏ̈Н | kӧmӛn | нар. |
Кӧмӛн ҷоӽвәл. На улице идет снег.
|
|
| КӦНЬÄР | kӧńӓr | прил. |
Кӧньӓр ими. Бедная женщина, бедняжка.
|
|
| КӦНЬÄРƏ̈Ӽ ЙƏ̈ТÄ | kӧńӓrӛχ jӛtӓ | гл. |
Ӄу кӧньӓрӛӽ йӛс. Мужчина обеднел.
|
|
| КӦНЬКИӼƏ̈Н | kӧńkiχӛn | сущ. |
Мӓнӓ кӧнькиӽӛн лута. Купи мне коньки.
|
|
| КӦР | Кӧр | сущ. |
Кӱрə̈м. Моя печка. Тю кӧрχӛн. Эти две печки. кӧр. Железная печка.
Кӧӽ кӧр. Кирпичная печь.
Поԓть пӛмӛԓтӓԓӓ ӄӱрӛнӓ нуχ ымты. Жир поставь на печку подогреть.
Памә сӧӽ нуӄ кӱлӽӓл, кӧрӓ ник выӽәлӽал, тӫӽӛ т'и пөӽләты, т'и пөӽләты. Соломинка встала, к очагу спустилась, огонь раздувает, раздувает.
|
|
| КӦРƏ̈ӼИЛƏ̈ТÄ | kӧrӛχilӛtӓ | гл. |
Наӽәрт кӧрӛӽилӛвӛлт. Шишки кедровые падают.
|
|
| КӦРƏ̈ӼТÄ | kӧrәγtӓ | гл. |
Падай. Кə̈рχä. Мӛтӓ йӛм няхәлт вәләс, нөӽ пә ӛԓԓӛ вәләс, тютаты нямӛкӛ мӛӽӓ кӧрӽӛс. Было невысоко, и ветка была большой, развесистой, поэтому приземлилась относительно мягко.
Пришло время опадать листьям. Власова 40
|
|
| КӦРИЛТÄ | Kӧriltӓ | гл. |
Кӧӽ кӧр кӧрилвӛл. Кирпичную печь складывает.
|
|
| КӦРИНЬАРƏӼ / КӦРИЊАРƏХ | kӧrińarәχ | сущ. |
кӧриньарәӽ / кӧринярәх Кӧриньарәӽ мӛн. Чайка пролетела.
|
|
| КӦРЙУӼ | kӧrjuχ | сущ. |
Кӧрйуӽ тута. Дрова принести.
|
|
| КӦРКӦӼ | kӧrkӧχ | сущ. |
Кӧркӧӽ тус. Привез кирпичей.
|